Самооцінювання діяльності КЗ «Огіївський ліцей» у 2021/2022 н.р.
1. Напрям «Система оцінювання здобувачів освіти»
2.1 Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень
У ліцеї оцінювання школярів здійснюється відповідно до затверджених МОН критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, які оприлюднено у навчальних кабінетах.
Результати відвіданих навчальних занять засвідчили, що більшість вчителів інформує учнів про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень ліцеїстів.
Переважна більшість учнів та батьків, які проходили анкетування, повідомили, що отримують інформацію від педагогічних працівників про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.
За результатами анкетування учасників освітнього процесу з'ясовано:
86% вчителів використовують поточне оцінювання, 29% вчителів застосовують елементи формувального оцінювання;
93% учнів стверджують, що вчителі їх підтримують, вірять в них та поважають їх думку;
74% учнів відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя;
усі опитані батьки вважають, що вчителі справедливо оцінюють навчальні досягнення дитини.
Також в анкетах учні зазначили, що отримують зворотній зв'язок від більшості вчителів під час:
аргументації виставлення оцінок (72%);
аналізу допущених помилок (86%);
визначення шляхів покращення результатів навчання (74%).
Оцінювання результатів навчання учнів спрямоване на активізацію їх роботи, відповіді супроводжуються уточнюючими запитаннями, відзначаються досягнення школярів, підтримується їх бажання.
У закладі освіти двічі на рік здійснюється моніторинг результатів навчання здобувачів освіти з усіх навчальних предметів інваріантної частини. Результати розглядаються на засіданнях педагогічної ради та узагальнюються у наказах керівника закладу освіти, приймаються відповідні управлінські рішення.
Водночас, є потреба в удосконаленні системи оцінювання ліцеїстів шляхом:
формування у закладі освіти системи оцінювання навчальних досягнень учнів, використання учителями формувального оцінювання, що дасть можливість прослідковувати індивідуальний прогрес учня в оволодінні ключовими компетентностями;
постійного аналізу динаміки; результатів навчання учнів.
Рівні оцінювання за вимогами:
Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень - достатній.
Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувана освіти - достатній.
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання – вимагає покращення.
2. НАПРЯМ «Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників»
Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
Аналіз календарно-тематичного планування педагогічних працівників здійснювався через анкетування. В анкетуванні взяли участь 13 педагогічних працівників.
Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) закладу освіти. Даний документ готує кожен педагогічний працівник закладу освіти відповідно до навантаження за предметами, які викладає. З метою виявлення наявності у вчителів календарно-тематичних планів педагогічною радою прийнято рішення про погодження таких КТП заступником директора з навчально-виховної роботи. Календарно-тематичний план складається у відповідності до освітньої програми закладу освіти. Враховується, що обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.
Результати анкетування вчителів показали, що (100% опитаних) педагогів при розробленні календарно-тематичного планування використовують рекомендації МОНУ. Крім того, за наслідками вивчення документації, встановлено, що педагоги самостійно визначають кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, змінюють порядок їх вивчення. Більшість вчителів аналізують результативність своєї педагогічної діяльності та враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи.
Слід зазначити, що під час спостереження за навчальними заняттями, більшість педагогів використовують освітні технології, які спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями, а саме: спілкування державною мовою, громадянська компетентність, інформаційно-цифрова, культурна, спілкування іноземною мовою (англійською) та ін. Переважна більшість педагогів використовують зміст предмета для формування суспільних цінностей (виховання в учнів патріотизму, поваги до державної мови, толерантності, навичок співпраці тощо).
Слід відмітити, що (70%) учителів використовують інформаційно-комунікаційні технології у своїй педагогічній діяльності. Педагоги застосовують обладнання та засоби навчання більше для активізації начально-пізнавальної діяльності, практикуючи використання комп’ютерних презентацій та ілюстрацій для демонстрації.
Переважна більшість педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки. Створені освітні ресурси педагогічні працівники використовують для обміну педагогічним досвідом в межах закладу освіти, на рівні району, області, всієї країни.
Серед видів освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками у нашому закладі є наступні:
• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;
• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;
• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;
• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;
• календарно-тематичні плани;
• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання
Щодо організації педагогічними працівниками індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти більшість вчителів не розробляє, бо вважає, що немає необхідності.
Всі педагогічні працівники використовують зміст предмету (курсу) для формування загальнолюдських цінностей. Основні аспекти виховання, що забезпечуються під час проведення навчальних занять в КЗ «Огіївський ліцей»:
-повага гідності, прав і свобод людини;
-розвиток громадянської свідомості та відповідальності;
-розвиток навичок критичного мислення;
-розвиток навичок співпраці та командної роботи;
-формування здорового і екологічного способу життя.
Переважна більшість педагогічних працівників в КЗ «Огіївський ліцей» використовують ІКТ в освітньому процесі, що дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягти необхідного результату. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів забезпечується через такі форми роботи:
-індивідуальні консультації;
-майстер-класи педагогів, компетентних у впровадженні ІКТ в освітній процес;
-дистанційне навчання педагогічних працівників, онлайн-курси;
-самоосвітня діяльність педагогічних працівників.
Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників
Встановлено, що у закладі освіти відсутні перешкоди, які могли б завадити професійному розвитку вчителів (так вважають 100% опитаних педагогів). Вчителі вважають, що в закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо. Кожен педагог забезпечує власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності.
Під час спостереження за навчальними заняттями встановлено, що освітня діяльність ліцею грунтується на засадах педагогіки партнерства, довіри, доброзичливості, взаємної підтримки між педагогами та учнями, між адміністрацією та педагогами. У закладі освіти сплановано та реалізуються заходи, що передбачають співпрацю педагогів з батьками у різноманітних формах (батьківські збори, індивідуальні зустрічі, спільноти у соціальних мережах тощо). Більшість здобувачів освіти (69%) вважають, що їх думка вислуховується і враховується завжди і в повній мірі. Водночас 28% учнів стверджують, що їхня думка враховується лише з окремих предметів.
Відповідно до проведеного анкетування переважна більшість (78%) батьків стверджують, що педагоги забезпечують зворотний зв'язок, 93% - отримують інформацію про діяльність освітнього закладу від класного керівника. Усі педагоги (100%) відзначають, що найчастіше використовують індивідуальне спілкування з батьками, 78% - батьківські збори.
Усі опитані педагоги (100%) вважають, що у закладі освіти створені всі умови для співпраці. Під час вивчення документації (плани методичних об’єднань) встановлено, що педагогічні працівники надають методичну підтримку один одному. У закладі освіти діють методичні об’єднання вчителів початкових класів та вчителів - предметників. Анкетування здобувачів освіти засвідчило, що в закладі освіти з учнями проводяться бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності (85% опитаних зазначило, що такі бесіди проводяться регулярно).
Аналіз анкетування педагогічних працівників показав, що для того, щоб запобігти випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти 91% вчителів проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності; 70% - дають на уроках завдання, які унеможливлюють списування; 65% знайомлять їх з основами авторського права.
Під час спостереження за навчальними заняттями встановлено, що переважна більшість педагогічних працівників діють на засадах академічної доброчесності та інформують учнів про принципи дотримання академічної доброчесності. Практикують використання власноскладених завдань, роз’яснення щодо написання творів з посиланням па використані джерела.
Напрям 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.
Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у закладі освіти має стати особистісно орієнтована технологія навчання. У центрі усієї освітньої системи – особистість дитини, її можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання. Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися. Впровадження особистісно орієнтованого навчання є складним процесом, тому роботу творчої групи, методичних об’єднань слід спрямувати на вивчення проблем особистісно орієнтованого навчання.
Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок
Комунікація між педагогічними працівниками і батьками є дуже важливою. Від рівня такої комунікації багато у чому залежить навчальний поступ дитини, індивідуальна освітня траєкторія, адаптація до освітнього процесу. Педагогічні працівники у повній мірі інформують батьків про важливі аспекти освітнього процесу у закладі через доступні канали комунікації. Важливою для батьків є інформація про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
∙ За результатами анкетування батьків: 60% опитаних респондентів вважають, що педагоги забезпечують зворотній зв'язок з батьками, 20% - завжди; 20% - переважно так
∙ За результатами анкетування вчителів: 100% педагогів здійснюють індивідуальне спілкування з батьками, 60% з них мають зворотній зв'язок через проведення батьківських зборів.
Адміністрація закладу освіти та педагогічний колектив є завжди відкритим для спілкування та співпраці для ефективного управління та взаємодії з батьками-партнерами у вихованні та навчанні дітей.
Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень
∙ Інформація про критерії оцінювання розміщена на веб-сайті закладу освіти та у кожному класі на інформаційному стенді
∙ За результатами анкетування учителів: 88,9% опитаних інформують про критерії оцінювання учнів на початку навчального року 66,7% опитаних – перед вивченням кожної теми 22,2% опитаних – пояснюють критерії здобувачам освіти індивідуально
∙ За результатами анкетування учнів: 80% опитаних отримують інформацію про критерії оцінювання навчальних досягнень, 20% також стверджують, що вчителі, ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що можна отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обгрунтовують
∙ За результатами анкетування батьків: 58,3% опитаних завжди отримують інформацію про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 37,5% - переважно отримують інформацію про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Вимога 4. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання
Освітній процес спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу. У зв’язку з цим в закладі освіти змінились технології контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів. За компетентнісного підходу оцінюється не обсяг засвоєних знань сам по собі, а те, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань. Процес впровадження вчителями компетентнісного підходу в систему оцінювання вивчається шляхом спостереження за проведенням навчальних занять. Вивчаються також критерії оцінювання, які використовують вчителі при оцінюванні обов’язкових видів робіт.
Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним
Система оцінювання навчальних досягнень учнів буде дієвою, якщо вона сприймається учнями як зрозуміла, чітка і справедлива. Чим конкретніше сформульовані критерії, тим зрозумілішим є завдання для учнів та зростають можливості успішного його виконання.
∙ За результатами анкетування учителів: 88,9% опитаних – адаптують критерії МОН до умов роботи закладу 22,2% опитаних – розробляють власні критерії оцінювання, в тому числі спільно з дітьми 22,2% опитаних – використовують виключно рекомендації МОН
За результатами анкетування учнів: 80% здобувачів освіти вважають, що вчителі справедливо оцінюють їх навчальні досягнення, 60% опитаних здобувачів освіти підтверджують, що вчителі доступно пояснюють та аргументують виставлення оцінок. За результатами анкетування педагогів: - самооцінювання – 77,8% вчителів - поточне оцінювання використовують 66,7% вчителів - підсумкове оцінювання – 66,7% вчителів - взаємооцінювання – 66,7% вчителів - формувальне оцінювання – 22,2% вчителів - інші види оцінювання – 11,1% вчителів
У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти. Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є їхні навчальні досягнення. Розроблена і розбудована система оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє мотивації освітньої діяльності учнів та визначає особливості педагогічної діяльності. Система оцінювання навчальних досягнень учнів потребує постійного моніторингу з боку керівництва закладу освіти. Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.
У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання
Оскільки формувальне оцінювання націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня, не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів, широко використовує описове оцінювання, застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання, забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі, визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі. Та за результатами анкетування педагогічних працівників тільки 22,2% використовують дану форму опитування. На основі спостережень за навчальними заняттями цей відсоток – учителі початкових класів, які пройшли курси підвищення кваліфікації НУШ.
